Stamford Bridge

Stamford Bridge має за спиною більше ніж 140 років історії, яка відображає розвиток англійського футболу та змінливу долю одного з найбагатших клубів світу.

Будівництво та відкриття

Ділянка була переобладнана під легкоатлетичний стадіон ще в 1877 році і спроектована архітектором Арчібальдом Лейтчем, шотландським фахівцем, відповідальним за десятки британських арен. Первісні плани передбачали використання для легкої атлетики та крикету; футбол з'явився тут лише в 1905 році, коли був заснований Chelsea FC як клуб, призначений безпосередньо для цього стадіону. Перший ліговий матч відбувся 2 вересня 1905.

Ключові перебудови

Після десятиліть відносно скромної модернізації Stamford Bridge зазнав кардинальних змін у 90-х роках 20 століття, коли були поступово знесені старі терраси і замінені чотирма критими трибунами. Так виникли Matthew Harding Stand (північ), East Stand, West Stand та Shed End (південь), які надають стадіону його сучасний вигляд. Комплекс також був розширений за рахунок готелів та комерційних приміщень.

Пам'ятні моменти

Stamford Bridge був місцем першого титулу Челсі у First Division у 1955 році. Стадіон також пережив славну еру під керівництвом Жозе Моурінью (2004-2006), коли Челсі здобула два титули Premier League поспіль. У 2012 році тут Челсі святкувала вихід у фінал Ліги чемпіонів на шляху до свого першого титулу UCL. Подальші тріумфи в Premier League у сезонах 2014/15 та 2016/17 закріпили Stamford Bridge як місце великої футбольної історії.

Атмосфера на Stamford Bridge напружена та гучна, прежде всего, завдяки Matthew Harding Stand та Shed End, де сидять найпалкіші фанати Челсі. Стадіон має репутацію фортеці, де домашня команда здобуває перевагу.

Культура фанатів

Фанати Челсі відомі своєю голосною підтримкою і багатим репертуаром пісень, серед яких найвідомішою є Blue is the Colour, гімн клубу з 1972 року. Shed End традиційно є сектором з найгучнішими ультрасами, тоді як Matthew Harding Stand названий на честь улюбленого віце-президента клубу, який загинув у авіакатастрофі в 1996 році. Ідентичність фанатської бази відображає космополітичний характер південного заходу Лондона.

Великі матчі

Серед найпам'ятніших ночей на Stamford Bridge — півфінал Ліги чемпіонів 2012 проти Барселони, коли Челсі перевернула гру, вигравши 1:0 та вийшовши у фінал в Мюнхені, який врешті-решт виграла на пенальті. Також захоплюючим був матч з Ліверпулем у 2005 році, який вирішив долю титулу Premier League. Кожне лондонське дербі проти Арсенала, Тоттенгема або Вест Хему приносить електричну атмосферу.

Відвідування Stamford Bridge завдяки відмінному транспортному сполученню є одним з найзручніших у Лондоні.

Як туди дістатися

• Метро: Станція Fulham Broadway (лінія District) розташована прямо біля стадіону, поїздка з центру триває близько 20 хвилин.
• Автобусом: Маршрути 14, 211 та 414 зупиняються на Fulham Road у безпосередній близькості до стадіону.
• Поїздом: Від станції London Victoria можна доїхати безпосередньо до Fulham Broadway.
• Автомобілем: Паркування в окрузі обмежене; рекомендується park-and-ride або залишити автомобіль далі і скористатися метро.
• Пішки: З Челсі або Kings Road лише 10-15 хвилин пішки.

Квитки та екскурсії

Квитки на матчі Chelsea FC доступні через офіційний веб-сайт Chelsea FC (chelseafc.com). Члени клубу мають переважний доступ. Stadium Tours відкриті цілий рік і включають відвідування роздягalень, тунелів та музею з трофеями. Також доступні нічліги в готелях, розташованих безпосередньо в комплексі стадіону.

Поради для відвідувачів

• Як з родинами? Стадіон має спеціальні сімейні секції та повний безперешкодний доступ.
• Коли приїхати? Рекомендуємо принаймні 60-90 хвилин перед початком через черги і перевірки безпеки.
• Що не принести? Великі рюкзаки, алкоголь ззовні та предмети з логотипами супротивників не дозволяються.
• Де поїсти? На Fulham Road та в комплексі стадіону є багато ресторанів та кав'ярень; готель Millennium пропонує передматчеве меню.